завзято
ЗАВЗЯ́ТО.
1. Присл. до завзя́тий 3, 4.
[Неофіт-раб:] Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами, що просвіщав не словом, а вогнем, боровся не в покорі, а завзято, і мучився не три дні, а без ліку (Л. Укр., II, 1951, 240);
Грицуньо роздумував завзято над тим, куди би можна зайти до панської кухні, але нічого не міг видумати (Март., Тв., 1954, 145);
Завзято оборонявсь старий вояка один проти восьми, та не рівні були сили (Коцюб., III, 1956, 49);
Після кожної його фрази завзятіше горіли очі в Сукача, Павла та Варвари (Кир., Вибр., 1960, 318);
*Образно. Потужний вогонь працює під сподом, завзято бореться з вагою, що налягла йому на груди, намагається пожерти її (Коцюб., І, 1955, 219).
2. присл., рідко. Дуже, сильно.
Порадились, Дали в город знати; Суд наїхав, подивились, Попились завзято Судовики (Шевч., II, 1953, 187);
— Що ти хотів, Тихоне, як сила отака проти [розподілу землі]! —Сила їх [куркулів], якщо як, то ось де! — ляпнув Кожушний по кишені завзято й дивився на товариша хитрувато примруженими очима (Головко, II, 1957, 114).
Значення в інших словниках
- завзято — завзя́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- завзято — [заўз’ато] присл. Орфоепічний словник української мови
- завзято — 1》 Присл. до завзятий 3), 4). 2》 присл., рідко. Дуже, сильно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завзято — Завзя́то нар. Стойко; упорно, неуступчиво; сильно. Попились завзято. Шевч. 454. Словник української мови Грінченка