завидка
ЗАВИ́ДКА, присл., діал. Завидна.
— Виїздіть так, щоб завидка доїхали. Бо чули ж, що Дерешеві недобитки лісами бродять (Речм., Весн. грози, 1961, 52).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завидка — зави́дка прислівник завидна, поки видно надворі незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- завидка — див. засвітла Словник синонімів Вусика
- завидка — присл., діал. Завидна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завидка — ЗАВИ́ДНА (поки видно), ЗАВИ́ДКА діал., ЗА СО́НЦЯ рідко. Міст перейшла (Галя) ще завидна. А коли вийшла бруківкою до станції, на переїзд, зовсім стемніло (В. Козаченко); — Виїздіть так, щоб завидка доїхали (В. Словник синонімів української мови
- завидка — Зави́дка, присл. = зави́дна Правописний словник Голоскевича (1929 р.)