завидливо
ЗАВИ́ДЛИВО, рідко. Присл. до зави́дливий.
Мовчки вдивлявся [ключник] в чорне гирло коридора, завидливо зиркаючи часом на вояка, що.. заснув (Фр., II, 1950, 277).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ЗАВИ́ДЛИВО, рідко. Присл. до зави́дливий.
Мовчки вдивлявся [ключник] в чорне гирло коридора, завидливо зиркаючи часом на вояка, що.. заснув (Фр., II, 1950, 277).