1. Словник української мови в 11 томах

завидливий

ЗАВИ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що за́здрий.

Козаченьки чорновусі Зо мною [удовою] жартують, А дівчата завидливі Мені ворогують (Пісні та романси.., II, 1956, 145);

Червономорді прохачі скоса поглядали на Галецьку й зиркали на неї злими завидливими очима (Н.-Лев., IV, 1956, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завидливий — зави́дливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. завидливий — див. заздрісний Словник синонімів Вусика
  3. завидливий — -а, -е, рідко. Те саме, що заздрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завидливий — ЗА́ЗДРІСНИЙ (схильний до заздрощів), ЗА́ЗДРИЙ, ЗАВИДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАВИ́ДЛИВИЙ рідко, ЗАВИ́СНИЙ діал. Ще на початку походу у землю оросів на Батия вчинили замах заздрісні родичі-чингізіди (А. Словник синонімів української мови
  5. завидливий — Завидливий, -а, -е Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57. Словник української мови Грінченка