завидливий

ЗА́ЗДРІСНИЙ (схильний до заздрощів), ЗА́ЗДРИЙ, ЗАВИДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАВИ́ДЛИВИЙ рідко, ЗАВИ́СНИЙ діал. Ще на початку походу у землю оросів на Батия вчинили замах заздрісні родичі-чингізіди (А. Хижняк); Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (М. Коцюбинський); Так завидющий чоловік На брехні верне свій язик; Чого не втне, чи не достане — Усе погане (Л. Глібов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завидливий — зави́дливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. завидливий — див. заздрісний Словник синонімів Вусика
  3. завидливий — -а, -е, рідко. Те саме, що заздрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завидливий — ЗАВИ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що за́здрий. Козаченьки чорновусі Зо мною [удовою] жартують, А дівчата завидливі Мені ворогують (Пісні та романси.., II, 1956, 145); Червономорді прохачі скоса поглядали на Галецьку й зиркали на неї злими завидливими очима (Н.-Лев., IV, 1956, 291). Словник української мови в 11 томах
  5. завидливий — Завидливий, -а, -е Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57. Словник української мови Грінченка