1. Словник української мови в 11 томах

завилькуватий

ЗАВИ́ЛЬКУВАТИЙ, а, е. Який має завилькуватість (про дерево, деревину).

В листяних породах зустрічаються напливи з нерівною завилькуватою поверхнею (Стол.-буд. справа, 1957, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завилькуватий — зави́лькуватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. завилькуватий — -а, -е. Який має завилькуватість (про дерево, деревину). Великий тлумачний словник сучасної мови