зависокий
ЗАВИСО́КИЙ, а, е. Вищий, ніж звичайно або потрібно; надто високий.
У нас приходили.. питати про велику хату, проте жадна не найняла: для того завелика, для другого зависока (Л. Укр., V, 1956, 221);
Кожна риса обличчя [Галини] була недосконала, погана, потворна: горбуватий ніс, випнуті товсті уста, надмірно вигнуті брови, зависоке чоло (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 15);
Це була зависока честь для вихованця, коли вихователь саджає поруч себе і пригощав своєю трапезою (Добр., Ол. солдатики, 1961, 75).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me