зависоко

ЗАВИ́СОКО. Присл. до зависо́кий.

Спробував [Микола] упізнати гілку, яка врятувала його від вовків.. Трохи зависоке від землі — навіть не віриться, що міг тоді дострибнути до неї (Загреб., Шепіт, 1966, 41).