1. Словник української мови в 11 томах

зависть

ЗА́ВИСТЬ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що за́здрість.

Вам на зависть, а їй [кумі] на користь (Номис, 1864, № 11594);

Старша панна.. з завистю дивилася на його пальці, що, мов божевільні, бігали по клавішах (Фр., VII, 1951, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зависть — за́висть іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зависть — Заздрість, заздрощі Словник чужослів Павло Штепа
  3. зависть — ЗА́ЗДРІСТЬ (почуття досади, роздратування, викликане якоюсь перевагою іншого), ЗА́ЗДРОЩІ мн., ЗА́ВИДКИ мн., розм., ЗА́ВИСТЬ розм. рідко. Словник синонімів української мови
  4. зависть — Зависть, -сти ж. Зависть. Вам на зависть, а їй на користь. Ном. № 11593. Словник української мови Грінченка