1. Словник української мови в 11 томах

завитка

ЗА́ВИТКА, и, ж. Частина внутрішнього вуха.

Завитка — це закручений хід [у вусі], який робить два з половиною оберти навколо центральної осі (Анат. і фізіол. люд., 1957, 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завитка — за́витка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. завитка — I з`авитка-и, ж. Частина внутрішнього вуха. II зав`итка-и, ж., зах. Покритка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завитка — Завитка, -ки ж. 1) = заверка і. Чуб. III. 193. 2) завитка = покритка. Вх. Зн. 18. Словник української мови Грінченка