1. Словник української мови Грінченка

завитка

Завитка, -ки

ж.

1) = заверка і. Чуб. III. 193.

2) завитка = покритка. Вх. Зн. 18.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завитка — за́витка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. завитка — I з`авитка-и, ж. Частина внутрішнього вуха. II зав`итка-и, ж., зах. Покритка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завитка — ЗА́ВИТКА, и, ж. Частина внутрішнього вуха. Завитка — це закручений хід [у вусі], який робить два з половиною оберти навколо центральної осі (Анат. і фізіол. люд., 1957, 162). Словник української мови в 11 томах