завиття

Завиття́, -тя́

с.

1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Гол. Од. 27. Якась жінка у завиттю прийшла. Камен. у.

2) = завертка і. Ч. Г. В. 1858, № 17, 129.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me