завиття
Завиття́, -тя́
с.
1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Гол. Од. 27. Якась жінка у завиттю прийшла. Камен. у.
2) = завертка і. Ч. Г. В. 1858, № 17, 129.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me