1. Словник української мови в 11 томах

завищений

ЗАВИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зави́щити.

— В учнів оцінки.. з української мови завищені… (Мушк., Чорний хліб, 1960, 149);

Перегляд занижених норм і завищених розцінок виявив значні резерви [в артілі «Більшовик»] (Колг. Укр., 5, 1958, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завищений — зави́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. завищений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завищити. || завищено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови