заводчик
ЗАВО́ДЧИК, а, ч., дорев. Власник, господар заводу ( див. заво́д¹ і заво́д²); підприємець.
Багато фабрикантів і заводчиків особливо невдоволені тим, що штрафні гроші, за законом, ідуть не в їхню кишеню.. (Ленін, 2, 1948, 44);
— У Росії вигнали всіх поміщиків і заводчиків, заводи поставили під робітничий контроль, а землю віддали селянам (Кол., На фронті.., 1959, 188).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me