заводь

ЗА́ВОДЬ, і, ж.

1. Невелика затока або частина річки з уповільненою течією; мілке місце озера, ставу; затон.

В тому місці, де обвалився берег, утворилась тиха заводь, затінена старезною вербою (Кол., Терен.., 1959, 37);

Вони прийшли до тихої, порослої очеретом заводі, що вся блищала під сонцем (Тют., Вир, 1964, 238);

Почорніли заводі в озерах І ясніші стали разом з тим (Рильський, III, 1961, 315).

2. перен. Спокійне, затишне місце чи середовище з відсталим і закоснілим буттям.

Тепер все життя її вийшло з тихої і мутної заводі на широкий простір, на бистрину, і.. проходило на очах у цілого села (Коз., Вісімсот.., 1953, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заводь — за́водь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. заводь — ЗАВОДОК (на річці) невелика ЗАТОКА <�бухта>, бухточка, укр. затін, сов. затон; П. тиха гавань. Словник синонімів Караванського
  3. заводь — -і, ж. 1》 Невелика затока або частина річки з уповільненою течією; мілке місце озера, ставу; затон. 2》 перен. Спокійне, затишне місце чи середовище з відсталим і закоснілим буттям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заводь — ЗА́ВОДЬ (невелика тиха затока або мілке місце на річці, озері), ЗАТО́Н, ПОКА́Л діал. В тому місці, де обвалився берег, утворилась тиха заводь, затінена старезною вербою (П. Словник синонімів української мови
  5. заводь — Заводь, -ді ж. Заливъ. Левч. 42. Словник української мови Грінченка