заволічка
ЗАВОЛІ́ЧКА¹, и, ж., діал. Гарус.
Антосьо.. поклав на столі капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті (Свидн., Люборацькі, 1955, 160).
ЗАВОЛІ́ЧКА², и, ж., мед. Те саме, що заволо́ка³.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заволічка — заволі́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- заволічка — I -и, ж., діал. Гарус. II -и, ж., мед. Те саме, що заволока III. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заволічка — ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКА діал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає (Анна) пряжу на мотовило і числить нитки (І. Словник синонімів української мови
- заволічка — Заволічка, -ки ж. 1) = волічка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. Св. Л. 234. 2) Ремешекъ или веревочка, которыми въ ярмѣ прикрѣплены вверху снізки къ чашовин'ѣ. Рудч. Чп. 250. 3) Гвоздь, которымъ стянута оковка обода (вірвант) въ колесѣ воза. Рудч. Чп. 250. Словник української мови Грінченка