заворот
ЗА́ВОРО́Т, у, ч.
1. Зміна напряму руху; відхилення вбік під час руху.
Тачанки вилетіли з обох боків, помчали скажено вперед і, зробивши кожна красивий заворот, застрочили.. кулеметами (Ю. Янов., І, 1958, 152).
2. Місце зміни напряму руху; закрут, вигин.
На завороті [річки] ми здибали рибальського великого човна (Досв., Вибр., 1959, 421);
На крутих заворотах колії дрезина може перекинутися (Мас., Під небом.., 1961, 216).
∆ За́воро́т кишо́к, мед. — непрохідність кишечника, викликана перекрученням кишкових петель.
Все мінялося, а хвороби людські не мінялися, були.. ті ж апендицити, ті ж завороти кишок (Рибак, Час.., 1960, І97).
◊ За́воро́т голови́ (у голові́) — запаморочення.
Уся обстанова в хаті кружляла довкола нього, бо діставав заворот голови (Март., Тв., 1954, 240).
Значення в інших словниках
- заворот — за́воро́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- заворот — див. вигин Словник синонімів Вусика
- заворот — -у, ч. 1》 Зміна напряму руху; відхилення вбік під час руху. 2》 Місце зміни напряму руху; закрут, вигин. Заворот кишок мед. — непрохідність кишечника, викликана перекрученням кишкових петель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заворот — (голови) запаморока, паморока, (кишок) перекрут Словник чужослів Павло Штепа
- заворот — ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду. Словник синонімів української мови
- заворот — Заворо́т, -ро́ту; -ро́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заворот — Заворот, -ту м. 1) Заливъ. Александров. у. 2) Головокруженіе. Борз. у. 3) Попороть, колѣно, изгибъ. На завороті річка глибока. Н. Вол. у. Рот без заворот. Ном. № 2849. 4) в завороті. По дорогѣ. Заходила... Словник української мови Грінченка