1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заворот

за́ворот

-у, ч.

1》 Зміна напряму руху; відхилення вбік під час руху.

2》 Місце зміни напряму руху; закрут, вигин.

Заворот кишок мед. — непрохідність кишечника, викликана перекрученням кишкових петель.

Заворот повіки — патологічний стан, при якому край повіки повернутий у напрямі до очного яблука.

Заворот селезінки — поворот селезінки навколо осі її судинно-нервового пучка.

Заворот шлунка — поворот шлунка навколо осі малого сальника, інколи навколо поперечної осі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заворот — за́воро́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. заворот — див. вигин Словник синонімів Вусика
  3. заворот — (голови) запаморока, паморока, (кишок) перекрут Словник чужослів Павло Штепа
  4. заворот — ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду. Словник синонімів української мови
  5. заворот — Заворо́т, -ро́ту; -ро́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заворот — ЗА́ВОРО́Т, у, ч. 1. Зміна напряму руху; відхилення вбік під час руху. Тачанки вилетіли з обох боків, помчали скажено вперед і, зробивши кожна красивий заворот, застрочили.. кулеметами (Ю. Янов., І, 1958, 152). 2. Місце зміни напряму руху; закрут, вигин. Словник української мови в 11 томах
  7. заворот — Заворот, -ту м. 1) Заливъ. Александров. у. 2) Головокруженіе. Борз. у. 3) Попороть, колѣно, изгибъ. На завороті річка глибока. Н. Вол. у. Рот без заворот. Ном. № 2849. 4) в завороті. По дорогѣ. Заходила... Словник української мови Грінченка