1. Словник української мови в 11 томах

завістити

ЗАВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., перех., діал. Сповістити.

Думали-думали, як лучче Катрю завістити про те, що чули, та, порівнявшись, просто усю правду кажемо (Вовчок, І, 1955, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завістити — завісти́ти дієслово доконаного виду сповістити діал. Орфографічний словник української мови
  2. завістити — -іщу, -істиш, док., перех., діал. Сповістити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завістити — Завісти́ти, -щу, -стиш гл. — кого. Сообщить (кому). Думали-думали, як йога лучче Катрю завістити про те, що чули. МВ. ІІ. 138. Словник української мови Грінченка