1. Словник української мови в 11 томах

завітрений

ЗАВІ́ТРЕНИЙ, а, е, рідко. Темний, засмаглий від вітру.

Вони були обоє завітрені, аж чорні (Панч, Гомон. Україна, 1954, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завітрений — заві́трений дієприкметник обвітрений рідко Орфографічний словник української мови
  2. завітрений — ЗАВІТРЕНИЙ – ЗАВІТРЯНИЙ Завітрений. Темний, засмаглий від вітру; обвітрений. Вони були обоє завітрені, аж чорні (П.Панч); Мати – дужа, завітрена, вдень чистила дорідне сортове зерно (К.Гордієнко). Завітряний. Захищений від вітру: завітряний берег, стали із завітряного боку. Літературне слововживання
  3. завітрений — -а, -е, рідко. Темний, засмаглий од вітру. Великий тлумачний словник сучасної мови