заглядати
ЗАГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док.
1. неперех. Дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось.
— Шукайте… трусіть скрізь! — гукає голова соцьким.. Соцькі кинулись по всіх кутках, заглядали під піч, під піл (Мирний, І, 1949, 290);
Христина похапцем надягає на себе материну, з підкачаними рукавами катанку, ..заглядаючи одним оком в дзеркальце (Стельмах, І, 1962, 155);
Соломія оббігла навкруги хату, заглянула в повітку — коня й воза нема (Коцюб., І, 1955, 380);
Ольга заглянула в щілину дверей і побачила всю кімнату, завалену вузликами й клунками (Мик., II, 1957, 289);
*Образно. У вікна знадвору заглядають квіти (Л. Укр., III, 1952, 717);
// у що, розм. Нашвидку читати що-небудь, шукати довідку і т. ін., дивлячись у якийсь текст.
Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля (Рильський, III, 1961, 211);
Секретарка.. заглянула в список (Тют., Вир, 1964, 60).
◊ Загляда́ти в горшки́ див. горщо́к;
Загляда́ти (загля́нути) в ду́шу (се́рце) кому —намагатися зрозуміти стан, почуття, думки кого-небудь.
Він бачив перед собою людину, яка відкрито його зневажала, і йому хотілося заглянути їй в душу, почути від неї по-справжньому відверте слово (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 127);
А хочеш любові людям, — то в серце їм заглянь (Мал., Листи.., 1961, 6);
Загляда́ти в зу́би див. зуб;
Загляда́ти в ло́жку (ми́ску) кому — розглядати того, хто їсть, що він їсть і т. ін.
Герман любив обідати сам, так, щоб ніхто інший не сидів при його столі, ..не заглядав йому в ложку (Фр., VIII, 1952, 381);
Загляда́ти в ру́ки (до рук) кому — мати звичку просити підтримки; чекати від кого-небудь грошей, допомоги і т. ін.
Рух народу — незборима сила, коли не ждуть манни з неба, а товчуть просо, не заглядають комусь до рук, а діють (Ю. Янов., Мир, 1956, 100);
Загляда́ти в ча́рку — пити алкогольні напої, зловживаючи ними.
Після обіду.. Корнієва молодиця налила-таки [Варі] шкалик, дарма що свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку… (Гончар, Тронка, 1963, 323);
Загляда́ти сме́рті в о́чі (у ві́чі); Смерть загляда́є (загляда́ла) в о́чі (у ві́чі) див. о́ко.
2. неперех., перен., розм. Ненадовго заходити, заїжджати куди-небудь або до когось; навідуватися.
Школа двокласова, гарна, з начальства ніхто не заглядає, співробітники — учителі — хороші (Вас., IV, 1960, 37);
Половина саду цвіте. Половина в’яне… Перше ходив, вірно любив, Тепер не загляне (Укр.. лір. пісні, 1958, 185);
— Зовсім городянкою стала [Марина]. На село і не загляне ніколи (Мирний, III, 1954, 112).
3. неперех., перен. Освітлювати промінням, проникати світлом куди-небудь (про сонце, місяць і т. ін.).
Місяць.. заглядав до дівчат у кімнату (Мушк., Серце.., 1962, 57);
Отак, буває, в темну яму Святеє сонечко загляне, І в темній ямі як на те Зелена травка проросте (Шевч., II, 1953, 199);
В діряві двері стодоли заглянув світанок (Хижняк, Тамара, 1959, 261);
Проникати взагалі куди-небудь.
Уже присмерк заглядав у вікна тихої, загубленої серед лісів хати (Стельмах, І, 1962, 238).
4. перех., тільки док., діал. Побачити.
Як тільки діти заглянули Параскіцу, вони в один мент розсипалися в різні сторони (Коцюб., І, 1955, 272);
3 кождої з тих доріг можна було лиш тоді заглянути Панька, коли навмисне за тим дивився би, бо брама була глибоко в мурі (Март., Тв., 1954, 163).
Значення в інших словниках
- заглядати — загляда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заглядати — див. дивитися Словник синонімів Вусика
- заглядати — Зазирати, (по кутках) нишпорити, шукати очима; (у що) дивитися; (до кого) вчащати, навідуватися, відвідувати кого. Словник синонімів Караванського
- заглядати — -аю, -аєш, недок., заглянути, -ну, -неш, док. 1》 неперех.Дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось. || у що, розм. Нашвидку читати що-небудь, шукати довідку і т. ін., дивлячись у якийсь текст. 2》 неперех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заглядати — загляда́ти: ◊ загляда́ти до пи́ска → писок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- заглядати — Не заглядай на чужих жінок, бо й свою згубиш. Застереження чоловікові, який заглядає на інших жінок і не дбає про свою. Приповідки або українсько-народня філософія
- заглядати — душа́ в п’я́ти (п’я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т. ін.) / втекла́ (опусти́лася, схова́лася і т. ін.) чия, у кого і без додатка. Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно. Фразеологічний словник української мови
- заглядати — ДИВИ́ТИСЯ перев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИ розм., ЗИ́РИТИ розм., ГЛИ́ПАТИ розм., НАВО́ДИТИ О́КОМ розм., НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ЗРІ́ТИ заст., СПОЗИРА́ТИ заст.; СПОСТЕРІГА́ТИ кого, що, ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ), ЗОРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- заглядати — Загляда́ти, -да́ю, -єш сов. в. заглянути, -ну, -неш, гл. 1) Заглядывать, заглянуть, засматривать. Пильно в вічі козакові заглядали. Макс. У світлоньку заглядає та ранесенько. Мет. 133. 2) Видѣть, увидѣть. Да заглянув я й а три голубочки. Грин. III. 583. Словник української мови Грінченка