1. Словник української мови в 11 томах

заголений

ЗАГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заголи́ти¹.

Обличчя та заголені до ліктів руки Кашубського були темно-шоколадного кольору (Дмит., Розлука, 1957, 190);

До заголеного рожевого стегенця переляканої пані Роксолани повзе, звиваючись, якась руда зміючка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заголений — заго́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заголений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заголити I. Великий тлумачний словник сучасної мови