заголений
заго́лений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до заголити I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заголений — заго́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- заголений — ЗАГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заголи́ти¹. Обличчя та заголені до ліктів руки Кашубського були темно-шоколадного кольору (Дмит., Розлука, 1957, 190); До заголеного рожевого стегенця переляканої пані Роксолани повзе, звиваючись, якась руда зміючка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 14). Словник української мови в 11 томах