1. Словник української мови в 11 томах

загонець

ЗАГО́НЕЦЬ, нця, ч., діал. Загінець.

— А в бідної Параски — що… не присусідив Кавун останній загонець поля? — пригадав з другого вікна Клим Загоруйко (Козл., Сонце.., 1957, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загонець — заго́нець іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. загонець — -нця, ч., діал. Загінець. Великий тлумачний словник сучасної мови