1. Словник української мови в 11 томах

загонисто

ЗАГО́НИСТО, розм. Присл. до заго́нистий.

Саня.. полемізувала часом різко й загонисто (Н.-Лев., V, 1966, 101);

Гнат загонисто розсміявся (Чорн., Потік.., 1956, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загонисто — заго́нисто прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. загонисто — пр., хвацьки, хвацько, по-молодецьки, по-молодецькому; зухвало. Словник синонімів Караванського
  3. загонисто — розм. Присл. до загонистий. Великий тлумачний словник сучасної мови