загонисто
ЗАГО́НИСТО, розм. Присл. до заго́нистий.
Саня.. полемізувала часом різко й загонисто (Н.-Лев., V, 1966, 101);
Гнат загонисто розсміявся (Чорн., Потік.., 1956, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
загонисто —
заго́нисто прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
загонисто —
пр., хвацьки, хвацько, по-молодецьки, по-молодецькому; зухвало.
Словник синонімів Караванського
-
загонисто —
розм. Присл. до загонистий.
Великий тлумачний словник сучасної мови