загородження
ЗАГОРО́ДЖЕННЯ, я, с. Спеціальна перешкода, певна споруда або засоби руйнування для перекриття підступів до чого-небудь.
Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Довж., І, 1958, 35);
— Попереду нас три катери прорвуть бонові загородження, розчистять прохід у бухту (Ткач, Крута хвиля, 1956, 263).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загородження — загоро́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- загородження — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- загородження — -я, с. Спеціальна перешкода, певна споруда або засоби руйнування для перекриття підступів до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови