1. Словник української мови в 11 томах

загороджений

ЗАГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загороди́ти.

Зараз від дороги, загороджений очеретяним тином, починався Замфірів виноградник (Коцюб., І, 1955, 189);

Я хотів іти додому, та застав вулицю, загороджену барикадою (Фр., VI, 1951, 352).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загороджений — загоро́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. загороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загородити. || загороджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загороджений — Загоро́джений, -ва, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)