заготовляти
ЗАГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. загото́влять; і ЗАГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, до настання потреби, наперед.
Всю розсаду ми вирощуємо в поживних горщечках, завдяки чому заготовляємо її раніше і висаджуємо в грунт у найкращі строки (Колг. Укр., 11, 1956, 13);
[Бичок:] Треба буде.. векселя заготовити, щоб підписав Мартин, то воно спокійніш буде! (Кроп., І, 1958, 455);
Вадим ще раніше заготував звинувачення, які збирався кинути їй (Руд., Остання шабля, 1959, 108);
// Робити запас чого-небудь, запасати.
Коли в колгоспі починається косовиця, Бабарихи теж беруться заготовляти сіно (Донч., VI, 1957, 20);
[Терещенко:] Ми там огірки і ранню капусту заготовляємо. Очеретянський район найбільше поставляє нам (Корн., II, 1955, 288);
— Розумієш, вдома тин треба було підправити. Лозу ще вчора заготував, кілля позабивав (Шиян, Баланда, 1957, 189).
Значення в інших словниках
- заготовляти — заготовля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заготовляти — див. дбати Словник синонімів Вусика
- заготовляти — Готувати, (на зиму) запасати; (рушники) дбати на. Словник синонімів Караванського
- заготовляти — -яю, -яєш і заготовлювати, -юю, -юєш, недок., заготовити, -влю, -виш; мн. заготовлять; і заготувати, -ую, -уєш, док., перех. Готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, до настання потреби, наперед. || Робити запас чого-небудь, запасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заготовляти — ЗАГОТОВЛЯ́ТИ (готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь), ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, ГОТО́ВИТИ, ЗАПАСА́ТИ, ПРИПАСА́ТИ розм., ДБА́ТИ розм., ЛА́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
- заготовляти — Заготовля́ти, -вля́ю, -вля́єш і загото́влювати, -то́влюю, -люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)