заготовляти
ЗАГОТОВЛЯ́ТИ (готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь), ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, ГОТО́ВИТИ, ЗАПАСА́ТИ, ПРИПАСА́ТИ розм., ДБА́ТИ розм., ЛА́ДИТИ розм. — Док.: заготува́ти, загото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, підготува́ти, підгото́вити, запасти́, припасти́, призапа́сити розм. призапасти́ розм. Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля, ліки, мореходне приладдя, паруси, линви, посуд (З. Тулуб); За зиму дерево приготує (Грицько) на хату, щоб з весни й будувати почати (А. Головко); Журавльов.. запасав харчі для собак і людей, добував хутра білого ведмедя і песця (М. Трублаїні); — По деяких (селах) готуються до оборони: припасають зброю, сокири (М. Стельмах); Рибалка рибку дбав і у мішках носив (Л. Глібов); Докія ладила вже для неї рушники, постіль (О. Кобилянська).
Значення в інших словниках
- заготовляти — заготовля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заготовляти — див. дбати Словник синонімів Вусика
- заготовляти — Готувати, (на зиму) запасати; (рушники) дбати на. Словник синонімів Караванського
- заготовляти — -яю, -яєш і заготовлювати, -юю, -юєш, недок., заготовити, -влю, -виш; мн. заготовлять; і заготувати, -ую, -уєш, док., перех. Готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, до настання потреби, наперед. || Робити запас чого-небудь, запасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заготовляти — Заготовля́ти, -вля́ю, -вля́єш і загото́влювати, -то́влюю, -люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заготовляти — ЗАГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. загото́влять; і ЗАГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, до настання потреби, наперед. Словник української мови в 11 томах