загривок
ЗАГРИ́ВОК, вка, ч.
1. Задня частина шиї у тварини.
Довелося.. щеня взяти за загривок і кинути слузі сусідки (Ле, Наливайко, 1957, 319);
// розм. Те саме, що поти́лиця.
— Хропуть… Уже он скоро сонце в загривок припече, а вони сни видивляються. Такі нахазяйнують чортів пляшку! — лаявся Йонька, плескаючи молотком по косі (Тют.. Вир, 1964, 223).
2. Нижня частина кінської гриви біля холки.
*Образно. Викосили нивку. Подивись, як чисто — ні тобі загривка… (Ус., Листя.., 1956, 21);
Вітер рвав загривки грудочок і чорною метелицею носився по ріллі (Панч, В дорозі, 1959, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загривок — загри́вок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- загривок — див. потилиця; шия Словник синонімів Вусика
- загривок — [загривок] -иўка, м. (на) -иўку, мн. -иўкие, -иўк'іў Орфоепічний словник української мови
- загривок — -вка, ч. 1》 Задня частина шиї у тварини. || розм. Те саме, що потилиця. 2》 Нижня частина кінської гриви біля холки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загривок — ГРИ́ВА (довге волосся на шиї та хребті деяких тварин), ГИ́ЧКА діал.; ОГРИ́ВОК розм. (коротко підстрижена); ЗАГРИ́ВОК (нижня частина такого волосся в коня). Коня звати Метеор. Він увесь золотий — від гриви до хвоста (Ю. Яновський); (Куць:) Я їм коня притяг за гичку в стайню (Леся Українка). Словник синонімів української мови