загрюкотати
ЗАГРЮКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАГРЮКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., чим, у що. Підсил. до загрю́кати.
Розсердиться — так загрюкоче [Віктор] дверми — Летить штукатурка із стін! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 239);
Священик щосили загрюкотів у залізні церковні двері. Але їх було зсередини замкнуто (Донч., III, 1956, 114).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загрюкотати — загрюкота́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- загрюкотати — -очу, -очеш і загрюкотіти, -очу, -отиш, док., чим, у що. Підсил. до загрюкати. Великий тлумачний словник сучасної мови