загусклий

ЗАГУ́СКЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до загу́скнути.

Бачура йшов по грузькій, трохи загусклій від вечірнього легкого морозцю дорозі (Чаб., Тече вода.., 1961, 138);

// У знач. прикм.

В загусклому присмерку батальйон впритул підійшов до німецьких позицій і зразу ж розпочав бій (Перв., Невигадане життя, 1958, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загусклий — загу́склий дієприкметник розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. загусклий — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до загускнути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови