загусклий
ЗАГУ́СКЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до загу́скнути.
Бачура йшов по грузькій, трохи загусклій від вечірнього легкого морозцю дорозі (Чаб., Тече вода.., 1961, 138);
// У знач. прикм.
В загусклому присмерку батальйон впритул підійшов до німецьких позицій і зразу ж розпочав бій (Перв., Невигадане життя, 1958, 165).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me