загусати
ЗАГУСА́ТИ, а́є, недок., ЗАГУ́СНУТИ і розм., рідко ЗАГУ́СКНУТИ, не; мин. ч. загу́с і загу́ск, ла, ло; док. Ставати густим, в’язким; гуснути, твердіти.
На чуже пшінце горшка не підставляй, бо кипітиме, кипітиме, та й не загусне (Сл. Гр.);
Болото загусло, вхопило його за ноги, як руками. Заліз по самі коліна (Март., Тв., 1954, 456);
На обличчі, на руках [Федора] загусли краплини пари (Руд., Вітер.., 1958, 413);
*Образно. Бабина онука Христя.. чогось важко зітхала на всю хату; зітхання те так і загускло, так і окрило всіх… (Мирний, І, 1949, 292);
// Згущатися (про темряву, ніч).
Ще більше загусала ніч. З заходу на схід повільно повзли важкі, дощові хмари (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 202).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загусати — загуса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- загусати — Гуснути, тверднути, тужавіти. Словник синонімів Караванського
- загусати — -ає, недок., загуснути і розм., рідко загускнути, -не; мин. ч. загус і загуск, -ла, -ло; док. Ставати густим, в'язким; гуснути, твердіти. || Згущатися (про темряву, ніч). Великий тлумачний словник сучасної мови
- загусати — Тужавіти, затужавіти, потужавіти, стужавіти, утужавіти, бучавіти, забучавіти, збучавіти, побучавіти, густішати, вигустішувати, вигустішити, згустішувати, згустішати, позгустішувати. погустішати Словник чужослів Павло Штепа
- загусати — ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)... Словник синонімів української мови