1. Словник української мови в 11 томах

задавакуватий

ЗАДАВА́КУВАТИЙ, а, е, зневажл. Який задається, чваниться; зарозумілий.

Тим самим пароплавом поверталися з якоїсь кіно експедиції молоденькі кіноактрисочки, такі собі.. розмальовані, супермодні і задавакуваті до нестями (Загреб., День.., 1964, 55);

Перемивали кості Зарубині за те, що був стриманий, а відтак задавакуватий, ходив чисто, мало не щодня голився (Кучер, Прощай.., 1957, 324);

— Ти кажеш про Леся? Він нехороший. Він дуже задавакуватий (Добр., Ол. солдатики, 1961, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавакуватий — задава́куватий прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. задавакуватий — див. пихатий; хвалько Словник синонімів Вусика
  3. задавакуватий — -а, -е, зневажл. Який задається, чваниться; зарозумілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задавакуватий — ХВАЛЬКУВА́ТИЙ (який любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь; який виражає хвастощі); ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, НЕСКРО́МНИЙ, ЗАДАВА́КУВАТИЙ, ХВАСТОВИ́ТИЙ, ХВАСТЛИ́ВИЙ, ФАНФАРО́НСЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. задавакуватий — Задава́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)