задавакуватий
ХВАЛЬКУВА́ТИЙ (який любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь; який виражає хвастощі); ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, НЕСКРО́МНИЙ, ЗАДАВА́КУВАТИЙ, ХВАСТОВИ́ТИЙ, ХВАСТЛИ́ВИЙ, ФАНФАРО́НСЬКИЙ розм. — Терпіти не можу хвалькуватих дівчат, — із свого кутка озвався Аркадій (В. Собко); Хвалькуватими словами Гоблик уже в перший день повернув проти себе велику частину села (М. Томчаній); (Павло:) Мене перемогло те, що завжди було для мене найбільш ненависним. Самовпевнена бездушність, себелюбство, хвальковитий цинізм (О. Левада); Я на цей раз пробачив Булгакову ті хвастливі нотки, що звучали в цьому запитанні (І. Кулик); Він, мабуть, трохи задавакуватий і хоче показати свою зверхність над Віктором (П. Автомонов). — Пор. 1. зарозумі́лий.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задавакуватий — задава́куватий прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
- задавакуватий — див. пихатий; хвалько Словник синонімів Вусика
- задавакуватий — -а, -е, зневажл. Який задається, чваниться; зарозумілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задавакуватий — Задава́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- задавакуватий — ЗАДАВА́КУВАТИЙ, а, е, зневажл. Який задається, чваниться; зарозумілий. Тим самим пароплавом поверталися з якоїсь кіно експедиції молоденькі кіноактрисочки, такі собі.. розмальовані, супермодні і задавакуваті до нестями (Загреб., День.. Словник української мови в 11 томах