задавакуватий

ХВАЛЬКУВА́ТИЙ (який любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь; який виражає хвастощі); ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, НЕСКРО́МНИЙ, ЗАДАВА́КУВАТИЙ, ХВАСТОВИ́ТИЙ, ХВАСТЛИ́ВИЙ, ФАНФАРО́НСЬКИЙ розм. — Терпіти не можу хвалькуватих дівчат, — із свого кутка озвався Аркадій (В. Собко); Хвалькуватими словами Гоблик уже в перший день повернув проти себе велику частину села (М. Томчаній); (Павло:) Мене перемогло те, що завжди було для мене найбільш ненависним. Самовпевнена бездушність, себелюбство, хвальковитий цинізм (О. Левада); Я на цей раз пробачив Булгакову ті хвастливі нотки, що звучали в цьому запитанні (І. Кулик); Він, мабуть, трохи задавакуватий і хоче показати свою зверхність над Віктором (П. Автомонов). — Пор. 1. зарозумі́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавакуватий — задава́куватий прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. задавакуватий — див. пихатий; хвалько Словник синонімів Вусика
  3. задавакуватий — -а, -е, зневажл. Який задається, чваниться; зарозумілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задавакуватий — Задава́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. задавакуватий — ЗАДАВА́КУВАТИЙ, а, е, зневажл. Який задається, чваниться; зарозумілий. Тим самим пароплавом поверталися з якоїсь кіно експедиції молоденькі кіноактрисочки, такі собі.. розмальовані, супермодні і задавакуваті до нестями (Загреб., День.. Словник української мови в 11 томах