задаватися
ХИЗУВА́ТИСЯ перев. чим (чванливо виставляти що-небудь як свою перевагу), ВИХИЗОВУВАТИСЯ підсил., ЧВА́НИТИСЯ, ЗАДАВА́ТИСЯ, ВИНО́СИТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ розм., КОЗИРИ́ТИСЯ розм., КОЗИРЯТИ розм., ХВИНТИ́ТИ розм. Поважно стояли багачі, безсоромно хизуючись у церкві своїм багатством (І. Цюпа); Було, шляхта, знай чваниться, День і ніч гуляє (Т. Шевченко); Він навіть має залізного хреста, але не задається ним, а навпаки — кепкує з нього, як із ганебного способу обдурювати солдатів (П. Колесник); (Трохим:) А хіба не пам'ятаєш, як погано люде говорять про Чопоріїв? Виносяться своїм війтівством,.. людей не почитають, не шанують, кривдять (М. Кропивницький); Серед другокласників ходив півником та козирився Володько Гречаний (М. Зарудний); Шурка з особливим смаком козиряв іноземними словами і абстрактним способом мислення (Ю. Смолич); — Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справді пишна птиця! (Л. Глібов). — Пор. бундю́читися.
Значення в інших словниках
- задаватися — задава́тися 1 дієслово недоконаного виду зазнаватися розм. задава́тися 2 дієслово недоконаного виду даватися як завдання, напрям Орфографічний словник української мови
- задаватися — див. хвалитися; чванитися Словник синонімів Вусика
- задаватися — [задаватиес'а] -дайус'а, -дайес':а, -дайец':а, -дайеимос'а, -дайеитес'а, -дайуц':а Орфоепічний словник української мови
- задаватися — I -даюся, -даєшся, недок., розм. Зазнаватися; ставитися до інших з погордою. || чим, а також із спол. що. Чванливо хвалитися, хвастатися чим-небудь. II -дається, недок. Пас. до задавати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- задаватися — див. чванитися Словник чужослів Павло Штепа
- задаватися — ЗАДАВА́ТИСЯ¹, даю́ся, дає́шся, недок., розм. Зазнаватися; ставитися до інших з погордою. Незабаром хлопцям видали форму. Рубін одягся, як і всі учні. Ця обставина, а також безкровна перемога над Індиченком піднесли Рубіна у власних очах. Словник української мови в 11 томах