1. Словник синонімів української мови

задавити

ДУШИ́ТИ (умертвляти, здавлюючи горло й насильно припиняючи дихання; завдавати болю здавлюванням горла), ЗАДУ́ШУВАТИ, ДАВИ́ТИ розм., ЗАДА́ВЛЮВАТИ розм.; ПРИДУ́ШУВАТИ (завдавати болю, переривати дихання). — Док.: удуши́ти (вдуши́ти), задуши́ти, удави́ти (вдави́ти), задави́ти, придуши́ти. Чорні руки просвічують кров'ю.. Ті, що петлями горло душили, Гвалтували, стріляли (А. Малишко); Здалося мені, що от-от гадюки вилізуть з нори й обкрутяться кругом рук, кругом ніг, кругом шиї та й задушать мене (І. Нечуй-Левицький); Крутили опришкові руки, вивертаючи з суставів, давили за горло (Г. Хоткевич); Він, Роман, нахваляється задавити її! (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавити — задави́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задавити — [задавитие] -аўл'у, -авиеш, -аўл'ат'; нак. -ви, -в'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. задавити — див. задавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задавити — як му́ху (мух) роздави́ти (задави́ти) кого. Нещадно, не докладаючи зусиль, знищити; уживається також як погроза фізичної розправи. — Бережись,— кричить Чіпка,— укладу! Як муху роздавлю (Панас Мирний); — Шпак ти, а не командир!... Фразеологічний словник української мови
  5. задавити — ЗАДАВИ́ТИ див. зада́влювати. Словник української мови в 11 томах
  6. задавити — Задавити, -влю, -виш гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Чуб. V. 1151. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. № 1213. Нудьга його задавила на чужому полі. Шевч. 214. Словник української мови Грінченка