задавити

як му́ху (мух) роздави́ти (задави́ти) кого. Нещадно, не докладаючи зусиль, знищити; уживається також як погроза фізичної розправи. — Бережись,— кричить Чіпка,— укладу! Як муху роздавлю (Панас Мирний); — Шпак ти, а не командир! Вершників своїх, жменьку нещасну, в тил нам поставив. Щастя твоє, що ми догадалися: як мух би роздавили! (О. Левада); — Та я тобі за сюю шкоду Ти знаєш, що зроблю?.. Як муху задавлю (Л. Глібов).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавити — задави́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задавити — [задавитие] -аўл'у, -авиеш, -аўл'ат'; нак. -ви, -в'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. задавити — див. задавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задавити — ДУШИ́ТИ (умертвляти, здавлюючи горло й насильно припиняючи дихання; завдавати болю здавлюванням горла), ЗАДУ́ШУВАТИ, ДАВИ́ТИ розм., ЗАДА́ВЛЮВАТИ розм.; ПРИДУ́ШУВАТИ (завдавати болю, переривати дихання). — Док. Словник синонімів української мови
  5. задавити — ЗАДАВИ́ТИ див. зада́влювати. Словник української мови в 11 томах
  6. задавити — Задавити, -влю, -виш гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Чуб. V. 1151. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. № 1213. Нудьга його задавила на чужому полі. Шевч. 214. Словник української мови Грінченка