1. Словник української мови Грінченка

задавити

Задавити, -влю, -виш

гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Чуб. V. 1151. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. № 1213. Нудьга його задавила на чужому полі. Шевч. 214.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавити — задави́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задавити — [задавитие] -аўл'у, -авиеш, -аўл'ат'; нак. -ви, -в'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. задавити — див. задавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задавити — як му́ху (мух) роздави́ти (задави́ти) кого. Нещадно, не докладаючи зусиль, знищити; уживається також як погроза фізичної розправи. — Бережись,— кричить Чіпка,— укладу! Як муху роздавлю (Панас Мирний); — Шпак ти, а не командир!... Фразеологічний словник української мови
  5. задавити — ДУШИ́ТИ (умертвляти, здавлюючи горло й насильно припиняючи дихання; завдавати болю здавлюванням горла), ЗАДУ́ШУВАТИ, ДАВИ́ТИ розм., ЗАДА́ВЛЮВАТИ розм.; ПРИДУ́ШУВАТИ (завдавати болю, переривати дихання). — Док. Словник синонімів української мови
  6. задавити — ЗАДАВИ́ТИ див. зада́влювати. Словник української мови в 11 томах