1. Словник української мови в 11 томах

задерикувато

ЗАДЕРИ́КУВАТО. Присл. до задери́куватий.

Сидів у ньому неспокійний і таки розбишакуватий бісик, що вигадував усякі штуки й задерикувато підштовхував Сашка: «Ану, хлопче, утнемо!» (Жур., Даша, 1961, 36);

Трохи кирпатий ніс [дівчини] дивився весело, задерикувато і створював дивний контраст з тихими, засмученими очима (Донч., II, 1956, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задерикувато — задери́кувато прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. задерикувато — Присл. до задерикуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови