задерикуватий
ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ, а, е.
1. Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задирливий; протилежне спокійний, урівноважений.
Грицько хотів був щось сказати, але не сказав.. Він не любив заводитись і не задерикуватий був (Гр., Без хліба.., 1958, 45);
Молоді, задерикуваті півні клювали один одного в голови (Донч., Ю. Васюта, 1950, 12);
// Який виражає задерикуватість, зухвалість.
Вигляд у нього був якийсь по-цапиному задерикуватий, гоноровитий (Гончар, II, 1959, 186);
Лице її стало задерикуватим і презирливим. З таким виглядом вона мало не завжди розмовляла з Петушеком, коли той бував незадоволений з неї (Шовк., Інженери, 1956, 43);
Він не образився на задерикувате поводження матроса з блакитними очима (Панч, II, 1956, 273);
*Образно. На луках паслися білі вівці і баранці з задерикуватими ріжками (Ів., Вел. очі, 1956, 40).
2. Запальний, завзятий.
Ще не встиг придивитися гестапівець до цього другого, кучерявого і задерикуватого усміхненого хлопця, яп просто біля нього обізвалися ще два голоси (Ле, Клен. лист, 1960, 45);
Їй прийшла в голову задерикувата думка. А що як зразу ж піти до Ауера і.. сказати про те, що їй потрібен помічник (Хижняк, Тамара, 1959, 86);
// Який виражає запал, завзяття.
«Що ж воно таке?» — прислухався [Тимофій] до хвилюючого трепету, не зводячи зору з по-молодечому задерикуватого, веселого і впевненого обличчя червоноармійця (Стельмах, II, 1962, 187);
Очі в неї прищулені, вії довгі, золотисті, губи грають веселою, задерикуватою посмішкою (Руд., Вітер.., 1958, 220);
З приймача раптом залунала весела музика. У хаосі різких дисонансів важко було вловити мелодію, але ритм був веселий, задерикуватий, зухвалий (Собко, Срібний корабель, 1961, 7);
Задзвонив дзвіночок. І в Ковалівській школі він був теж дзвінкоголосий і закличний, веселий і задерикуватий (Збан., Малин. дзвін, 1958, 47).
Значення в інших словниках
- задерикуватий — (який чіпляється до когось) задирливий, зачіпливий. Словник синонімів Полюги
- задерикуватий — задери́куватий прикметник Орфографічний словник української мови
- задерикуватий — Агресивний, баламутний, баламутник, бешкетник, битливий, бійкуватий, бузотер, бузувір, буйний, бурли-голова, визивний, войовничий, ворохобний, ворохобник, галабурда, галабурдний, галабурдник, гармидерник, гарячий, головоріз, горлоріз, дебошир, драч... Словник синонімів Вусика
- задерикуватий — Задиркуватий, задирливий, зачіпливий, задиристий, жм. завоїстий; (- вдачу) неврівноважений, сил. зухвалий; (ритм) загонистий, сил. войовничий. Словник синонімів Караванського
- задерикуватий — -а, -е. 1》 Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задирливий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задерикуватість, зухвалість. 2》 Запальний, завзятий. || Який виражає запал, завзяття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задерикуватий — Причепа, чіпака, сльота, варивода, див. забіяка Словник чужослів Павло Штепа
- задерикуватий — БЕШКЕ́ТНИЙ (схильний до бешкетування), РОЗБИШАКУВА́ТИЙ розм., ГАЛАБУ́РДНИЙ діал., ХУЛІГА́НИСТИЙ розм. (схильний до порушення громадського порядку). Словник синонімів української мови
- задерикуватий — Задери́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- задерикуватий — Задерикуватий, -а, -е Задорный. Харьк. Словник української мови Грінченка