задерикуватий
Агресивний, баламутний, баламутник, бешкетник, битливий, бійкуватий, бузотер, бузувір, буйний, бурли-голова, визивний, войовничий, ворохобний, ворохобник, галабурда, галабурдний, галабурдник, гармидерник, гарячий, головоріз, горлоріз, дебошир, драч, дришпак, дряпічка, єрепенистий, завоїстий, загризкуватий, задера, задерака, задеришка, задерій, задирака, задиракуватий, задирикуватий, задирачка, задирашка, задиристий, задиришка, задиркливий, задиркуватий, задирливий, задирчастий, задра, задьора, задьористий, зайдиголова, запальний, заривкуватий, зачепа, зачіпливий, зірви-голова, зухвалець, зухвалий, зухвальний, колотила, конопливий, костри-куватий, лотр, лупежник, навіженець, навіжений, напівнячений, неповздержливий, одірвиріг, придиристий, пробий-голова, розбишака, розбишакуватий, розбійник, розбіяка, сибірний, сибіряка, скандаліст, урвиголова, харциз, харциза, харцизник, харцизяка, хуліган
Фразеологічні синоніми: гаряча кров; з живчиком та перчиком; з перчиком
Примовки: На "здрастуй" кулаками відповідає. Вишкваркою плигає й сичить
Значення в інших словниках
- задерикуватий — (який чіпляється до когось) задирливий, зачіпливий. Словник синонімів Полюги
- задерикуватий — задери́куватий прикметник Орфографічний словник української мови
- задерикуватий — Задиркуватий, задирливий, зачіпливий, задиристий, жм. завоїстий; (- вдачу) неврівноважений, сил. зухвалий; (ритм) загонистий, сил. войовничий. Словник синонімів Караванського
- задерикуватий — -а, -е. 1》 Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задирливий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задерикуватість, зухвалість. 2》 Запальний, завзятий. || Який виражає запал, завзяття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задерикуватий — Причепа, чіпака, сльота, варивода, див. забіяка Словник чужослів Павло Штепа
- задерикуватий — БЕШКЕ́ТНИЙ (схильний до бешкетування), РОЗБИШАКУВА́ТИЙ розм., ГАЛАБУ́РДНИЙ діал., ХУЛІГА́НИСТИЙ розм. (схильний до порушення громадського порядку). Словник синонімів української мови
- задерикуватий — Задери́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- задерикуватий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ, а, е. 1. Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задирливий; протилежне спокійний, урівноважений. Грицько хотів був щось сказати, але не сказав.. Він не любив заводитись і не задерикуватий був (Гр., Без хліба.. Словник української мови в 11 томах
- задерикуватий — Задерикуватий, -а, -е Задорный. Харьк. Словник української мови Грінченка