задерикуватий

задери́куватий

-а, -е.

1》 Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задирливий; прот. спокійний, урівноважений.

|| Який виражає задерикуватість, зухвалість.

2》 Запальний, завзятий.

|| Який виражає запал, завзяття.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задерикуватий — (який чіпляється до когось) задирливий, зачіпливий. Словник синонімів Полюги
  2. задерикуватий — задери́куватий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. задерикуватий — Агресивний, баламутний, баламутник, бешкетник, битливий, бійкуватий, бузотер, бузувір, буйний, бурли-голова, визивний, войовничий, ворохобний, ворохобник, галабурда, галабурдний, галабурдник, гармидерник, гарячий, головоріз, горлоріз, дебошир, драч... Словник синонімів Вусика
  4. задерикуватий — Задиркуватий, задирливий, зачіпливий, задиристий, жм. завоїстий; (- вдачу) неврівноважений, сил. зухвалий; (ритм) загонистий, сил. войовничий. Словник синонімів Караванського
  5. задерикуватий — Причепа, чіпака, сльота, варивода, див. забіяка Словник чужослів Павло Штепа
  6. задерикуватий — БЕШКЕ́ТНИЙ (схильний до бешкетування), РОЗБИШАКУВА́ТИЙ розм., ГАЛАБУ́РДНИЙ діал., ХУЛІГА́НИСТИЙ розм. (схильний до порушення громадського порядку). Словник синонімів української мови
  7. задерикуватий — Задери́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. задерикуватий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ, а, е. 1. Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задирливий; протилежне спокійний, урівноважений. Грицько хотів був щось сказати, але не сказав.. Він не любив заводитись і не задерикуватий був (Гр., Без хліба.. Словник української мови в 11 томах
  9. задерикуватий — Задерикуватий, -а, -е Задорный. Харьк. Словник української мови Грінченка