задиркати
ЗАДИ́РКАТИ, ає, док., діал. Задеренча́ти.
За дверима, біля ганку, щось застугоніло, і невдовзі задиркав мотор авто (Грим., Син.., 1950, 241);
// безос.
Десь далеко.. диркнуло з автомата. Незабаром задиркало в кількох місцях одразу (Баш, Надія, 1960, 372);
// Задерчати (про спів деяких птахів).
Деркач, почувши дівочу ходу, замовк, притаївся в татарському зіллі, а потім знову задиркав (Стельмах, Хліб.., 1959, 488).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me