задобрений

ЗАДО́БРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до задо́брити.

Сказала [Тетяна] з присміхом: — У нас всі начальники в Лебедині задобрені… (Горд., Дівчина.., 1954, 262);

Спить Чіпка. Совість, задобрена горілкою, його не мучила (Мирний, 1, 1949, 289);

Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? ІЦерба одна, засипана злегка пшоном та задобрена шматочком сала з цибулею —от і все (Мирний, IV, 1955, 320).