задобрювання
ЗАДО́БРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. задо́брювати.
Юрко, стаючи на хибну стежку задобрювання брата коханої дівчини, накинув Микитці на плечі свою куртку (Ю. Янов., Мир, 1956, 220).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задобрювання — задо́брювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- задобрювання — -я, с. Дія за знач. задобрювати. Великий тлумачний словник сучасної мови