задобрювати

ЗАДО́БРЮВАТИ, юю, юєш і ЗАДОБРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАДОБРИ́ТИ, до́брю, добри́ш, док., перех.

1. Схиляти, привертати кого-небудь до себе, на свій бік подарунками, підкупом, запобіганням, підлабузництвом і т. ін.

Герман.. заговорював їх гнів жартами, задобрював сердитих пачкою тютюну (Фр., VIII, 1952, 351);

Щоб залаштувати справу, ..пані війтову треба було задобрити подарунками (Чорн., Визвол. земля, 1959, 24).

2. розм. Заправляти чим-небудь страву, щоб вона була добрішою, смачнішою.

Задобрити борщ сальцем та яйцем,

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задобрювати — задо́брювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задобрювати — I (хабарем), дарувати ("Даруй суддю, не посадить у тюрму"), задобряти, замогоричувати, калимити, мастити, могоричити, обдаровувати, омилосерджувати, омилостивлювати, оплачувати, ощедрювати, переплачувати, приплачувати, піддобрятися, підкупляти... Словник синонімів Вусика
  3. задобрювати — Уласкавлювати, загоджувати, годити <�як болячці> кому, піддобрюватися під кого. Словник синонімів Караванського
  4. задобрювати — -юю, -юєш і задобряти, -яю, -яєш, недок., задобрити, -добрю, -добриш, док., перех. 1》 Схиляти, привертати кого-небудь до себе, на свій бік подарунками, підкупом, запобіганням, підлабузництвом і т. ін. 2》 розм. Заправляти чим-небудь страву, щоб вона була добрішою, смачнішою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. задобрювати — 1. загоджувати, загодити, позагоджувати, улещувати, улещати, повлещувати 2. (страву) заправляти, заправити, позаправляти, смачити, засмачувати, засмачити, позасмачувати Словник чужослів Павло Штепа