1. Словник української мови в 11 томах

задовбати

ЗАДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Почати довбати.

2. Довбаючи який-небудь предмет, закріпити, залагодити в ньому щось.

Кросна в жорнах розхиталися — треба їх тугіше задовбати (Сміл., Сад, 1952, 250).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задовбати — задовба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задовбати — -аю, -аєш, док., задовбувати, -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Почати довбати. 2》 Довбаючи який-небудь предмет, закріпити, залагодити в ньому щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задовбати — ЗАДОВБА́ТИ див. задо́вбувати. Словник української мови у 20 томах
  4. задовбати — Ую, -уєш, недок., задовбати, -бу, -беш, док. 1. Набридати. Якщо я не встигла задовбати подібними умняковими питаннями, то скажи, що тобі близьке в філософії? (Інтернет). 2. Мучити, не давати спокою. Словник сучасного українського сленгу
  5. задовбати — (-аю, -аєш) док., кого; мол.; несхвальн. Набриднути комусь, утомити когось. А ще задовбав прибалтійський клімат (В. Косенко, Карма); А то вже задовбали, що скоро з кухні викинуть (Б. Жолдак, Бог буває). БСРЖ, 196. Словник жарґонної лексики української мови
  6. задовбати — Задовбати см. задовбувати. Словник української мови Грінченка