1. Словник української мови в 11 томах

задовго

ЗАДО́ВГО, присл.

1. до чого. За багато часу перед здійсненням чого-небудь, до настання чогось.

Самієв ще задовго до війни знав Чернишевого батька (Гончар, III, 1959, 19).

2. розм. Протягом тривалішого часу, ніж звичайно, або дуже довго.

Мама терпіти не може, коли дівка, та ще в будень, задовго перед дзеркалом вистоює (Вільде, Пов. і опов., 1949, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задовго — задо́вго прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. задовго — див. довго Словник синонімів Вусика
  3. задовго — присл. 1》 до чого. За багато часу перед здійсненням чого-небудь, до настання чогось. 2》 розм. Протягом тривалішого часу, ніж звичайно, або дуже довго. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задовго — Задо́вго, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)