задощити
ЗАДОЩИ́ТИ, и́ть, док., розм. Почати дощити (про настання обложних дощів).
Задощила осінь;
// безос.
Як погода добра, то в нас — рай земний; зате як задощить, то така твань (Мирний, V, 1955, 419);
В кінці жовтня задощило. Важкі олов’яно-сірі хмари густо облягли обрій (Коз., Сальвія, 1956, 151).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задощити — задощи́ти дієслово доконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
- задощити — -ить, док., розм. Почати дощити (про настання обложних дощів). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задощити — ЗАДОЩИ́ТИ безос., розм. (про обложний дощ — почати дощити), ЗАДОЩИ́ТИСЯ розм.; ЗАМРЯЧИ́ТИ безос. і ос., ЗАМЖИ́ЧИТИ безос. і ос., ЗАСЛЬОТИ́ТИ розм., ЗАСЛЬОТИ́ТИСЯ розм. (про густий дощ, туман, мокрий сніг). В кінці жовтня задощило (В. Словник синонімів української мови